Капсули з рослинним екстрактом, таблетований вітамінно-мінеральний комплекс і навіть протеїновий батончик можуть вводитися в обіг як дієтичні добавки, але перевіряти їх за одним шаблоном не можна. Склад, форма випуску, походження сировини й призначення продукту створюють різні завдання для лабораторії. Тому аналіз БАДів починається не з готового «пакета», а з визначення показників, які мають значення саме для цього продукту.
У нормативних документах і законодавстві України використовується термін «дієтична добавка». Поширена назва «БАД», тобто «біологічно активна добавка», частіше трапляється у побуті та пошукових запитах. За визначенням Держпродспоживслужби, дієтична добавка є харчовим продуктом, а не лікарським засобом. Офіційне роз’яснення Держпродспоживслужби також наголошує на цій різниці.
Коротко: програма лабораторного аналізу дієтичної добавки формується з урахуванням її рецептури, форми випуску, сировини та мети перевірки. Вона може охоплювати мікробіологічні й фізико-хімічні показники, токсичні елементи, залишки пестицидів і радіонукліди. Один напрям випробувань не характеризує продукт за всіма параметрами безпечності та якості.
Що означає аналіз БАДів і чому одного дослідження недостатньо
Лабораторний аналіз БАДів — це дослідження самого продукту або сировини, з якої його виготовляють. Його не слід плутати з медичними аналізами, які людина може здавати перед прийманням вітамінів чи інших добавок.
Дієтична добавка одночасно має мікробіологічні, хімічні та фізичні характеристики. Аналіз на бактерії не показує концентрацію свинцю. Визначення важких металів нічого не говорить про масову частку вологи або відповідність маси капсули встановленому значенню. Радіологічна перевірка, своєю чергою, охоплює конкретні радіонукліди, але не замінює дослідження залишків пестицидів.
Оскільки дієтичні добавки належать до харчових продуктів, їх перевірка входить до ширшого напряму — аналіз харчових продуктів. Проте для БАДів особливо важливо врахувати дозовану форму, концентрований склад і нормативну документацію на конкретний продукт.
Результат кожного випробування має визначені межі застосування. Якщо у протоколі наведено чотири токсичні елементи, висновок стосується саме цих чотирьох елементів. Він не підтверджує відсутність усіх можливих забруднювачів і не замінює перевірку заявленого складу.
Як формується програма випробувань дієтичної добавки
Лабораторії потрібна не лише назва продукту. До початку робіт необхідно зрозуміти, з чого він виготовлений, у якій формі випускається і для чого замовникові потрібен результат. Ці дані визначають перелік показників, методи випробувань, обсяг зразка та нормативи, з якими порівнюватимуть отримані значення.
| Чинник | Що він змінює у програмі |
|---|---|
| Склад продукту | Допомагає визначити доречні мікробіологічні, хімічні та фізико-хімічні показники |
| Форма випуску | Впливає на фізико-хімічні показники, пробопідготовку та кількість зразка |
| Походження сировини | Допомагає обґрунтувати перевірку пестицидів, токсичних елементів і радіонуклідів |
| Мета аналізу | Визначає, чи досліджують сировину, готову продукцію, нову рецептуру або окрему партію |
| Технічні умови та інша документація | Містять показники, нормативні значення та вимоги до методів контролювання |
На практиці навіть схожі продукти мають різні програми контролю. Для капсул і таблеток документація може передбачати визначення вологи, загальної золи та маси одиниці, а для добавок із рослинною сировиною — також пестицидів, токсичних елементів, мікробіологічних показників і радіонуклідів. Межі та методи беруть не з універсальної таблиці, а з актуальної документації саме на той продукт, який передають на дослідження.
Окреме адміністративне питання — перше введення дієтичної добавки в обіг. Із 27 вересня 2025 року оператор ринку має подавати відповідне повідомлення до Держпродспоживслужби не пізніше ніж за 10 робочих днів до першого введення продукту в обіг. Порядок подання повідомлення є окремою процедурою і не визначає автоматично достатню програму лабораторних випробувань.
Коли замовляють лабораторне дослідження БАДів
Потреба в аналізі виникає на різних етапах роботи з продуктом. Завдання для лабораторії залежить від того, яке рішення має бути прийняте за результатом. Зокрема, дослідження замовляють:
- під час розроблення нової рецептури та підготовки технічної документації;
- для вхідного контролю окремої сировини;
- перед випуском готової продукції або під час контролю виробничої партії;
- після заміни постачальника, походження сировини чи суттєвої зміни рецептури;
- на запит контрагента, торговельної мережі або іншого отримувача протоколу;
- для з’ясування причини невідповідності, виявленої під час попереднього контролю.
У кожному випадку слід заздалегідь визначити об’єкт: інгредієнт, готовий продукт чи конкретну партію. Протокол на сировину не описує автоматично готову добавку, а результат для одного зразка не можна без додаткового обґрунтування поширювати на весь асортимент.
Які лабораторні дослідження проводять для БАДів
Комплексна перевірка може складатися з кількох самостійних напрямів. Їх поєднують відповідно до рецептури, характеристик сировини, технічних умов і завдання замовника. Найчастіша помилка на цьому етапі — вибирати дослідження лише за формою випуску: дві однакові на вигляд капсули можуть містити зовсім різну сировину й потребувати різного контролю.
Мікробіологічні дослідження
Мікробіологічний блок показує, чи відповідає зразок установленим критеріям за кількістю або наявністю певних мікроорганізмів. Частина показників має кількісну межу, а для інших нормативна документація вимагає відсутності мікроорганізму у визначеній масі продукту.
Залежно від продукту до програми можуть входити:
- загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів — КМАФАнМ;
- бактерії групи кишкової палички — БГКП, або коліформні бактерії;
- Escherichia coli;
- Staphylococcus aureus;
- Bacillus cereus;
- патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella;
- дріжджі та плісняві гриби;
- для окремої програми — Enterococcus faecalis і Candida spp.
Список не означає, що кожну добавку потрібно перевіряти за всіма цими показниками. Для одних продуктів важлива кількість певних мікроорганізмів, для інших — їх відсутність у встановленій масі проби. Показник, метод і критерій оцінювання погоджують як єдиний блок.
Докладніше цей напрям описує сторінка про мікробіологічний аналіз харчових продуктів.
Аналіз на важкі метали та інші токсичні елементи
Токсичні елементи неможливо надійно визначити за смаком, запахом або зовнішнім виглядом добавки. Лабораторне вимірювання дає кількісний результат, який порівнюють із межею, установленою у нормативній документації для відповідного продукту.
До поширених показників цього блоку належать кадмій, свинець, миш’як і ртуть. Але навіть перелік елементів не є універсальним: лабораторії потрібно знати матрицю продукту, норматив для оцінювання та необхідний діапазон вимірювання. Тому результат за чотирма елементами не слід трактувати як перевірку на всі можливі метали.
Додаткову інформацію про напрям досліджень містить сторінка аналізу на важкі метали.
Дослідження залишків пестицидів
Для добавок із компонентами рослинного походження програма може передбачати визначення залишків пестицидів. Перелік речовин добирають не за принципом «перевірити все», а з огляду на сировину, її походження, технологію отримання та вимоги документації на продукт.
У програмах контролю можуть фігурувати, наприклад, ГХЦГ, ДДТ та його метаболіти, гептахлор або алдрин. Важливо, що слово «пестициди» в назві аналізу ще не описує фактичний обсяг перевірки: протокол стосується лише конкретних речовин, ізомерів і метаболітів, внесених до програми.
Радіологічні дослідження
Радіологічний аналіз дієтичних добавок визначає питому активність конкретних радіонуклідів — зокрема цезію-137 і стронцію-90. Результат наводять у відповідних одиницях і порівнюють із допустимими рівнями, встановленими для конкретного продукту. Радіологічний блок не характеризує хімічні забруднювачі й не замінює аналіз на токсичні елементи.
Докладніше про можливості лабораторії — на сторінці радіологічних досліджень.
Фізико-хімічні показники
Фізико-хімічний аналіз охоплює вимірювані властивості продукту та дає змогу зіставити їх із характеристиками, зафіксованими у технічних умовах.
Для капсул і таблеток до програми можуть включати:
- масову частку вологи;
- масову частку загальної золи;
- масу капсули або таблетки та допустиме відхилення.
Масова частка вологи показує її вміст у зразку. Загальна зола — залишок, який отримують після озолення за відповідною методикою. Контроль маси капсули чи таблетки дає змогу оцінити відповідність окремих одиниць установленій специфікації. Ці показники не підтверджують автоматично фактичний вміст заявлених вітамінів, мінералів або інших компонентів: для цього потрібні окремі кількісні методи.
Яке питання вирішує кожен блок аналізу
Назва дослідження корисна лише разом із його межами. Ця таблиця допомагає відрізнити результат, який певний блок справді дає, від висновків, яких із нього робити не можна.
| Блок | На яке питання відповідає | Чого не підтверджує |
|---|---|---|
| Мікробіологія | Чи відповідає зразок критеріям за погодженими мікроорганізмами | Вміст металів, пестицидів або заявлених активних речовин |
| Токсичні елементи | Який вміст конкретних елементів у зразку | Відсутність усіх хімічних забруднювачів |
| Пестициди | Чи виявлені та в якій кількості погоджені залишки пестицидів | Речовини, яких не було у програмі |
| Радіологія | Яка питома активність визначених радіонуклідів | Мікробіологічну або хімічну безпечність |
| Фізико-хімічні показники | Чи відповідають вимірювані властивості специфікації продукту | Фактичний вміст вітамінів чи інших заявлених компонентів без окремого визначення |
Тому погоджувати потрібно не абстрактний «аналіз БАДу», а всю програму: показник, одиницю вимірювання, метод, межу та документ, за яким оцінюватимуть результат.
Як склад і форма БАДу впливають на вибір досліджень
Однакові за формою продукти можуть потребувати різних перевірок. Дві капсули зовні майже не відрізняються, але одна може містити сухий рослинний екстракт, а інша — білкові компоненти та мінерали. Вихідною точкою залишається рецептура, а форма випуску доповнює, а не замінює інформацію про склад.
| Тип або особливість продукту | Що потрібно врахувати | Можливі напрями дослідження |
|---|---|---|
| Рослинні порошки й екстракти | Вид та походження сировини, умови її отримання і зберігання | Пестициди, токсичні елементи, мікробіологія, радіологія |
| Продукти з горіхами, насінням або сухофруктами | Поєднання кількох природних компонентів у готовому продукті | Мікробіологія, пестициди, токсичні елементи, за потреби радіологія |
| Добавки на основі білків та амінокислот | Характеристики білкової сировини та вимоги документації | Мікробіологія, токсичні елементи, фізико-хімічні показники |
| Капсули й таблетки | Склад наповнення та однорідність дозованої форми | Маса одиниці, волога, зола та показники безпечності, обрані за рецептурою |
| Багатокомпонентні добавки | Вимоги до кожної групи сировини та особливості дослідження готової суміші | Комбінація кількох напрямів після оцінювання складу |
Ця матриця допомагає підготувати запит до лабораторії, але не є готовою програмою контролю. Остаточний перелік формують після розгляду складу, технічної документації та мети замовлення.
Приклад комплексної перевірки: протеїнові батончики
Один із практичних кейсів лабораторії — санітарно-гігієнічне оцінювання чотирьох протеїнових енергетичних батончиків із горіхами, керобом, чорносливом, курагою, фініками та насінням. Замовникові потрібно було перевірити готові дієтичні добавки одразу за кількома групами показників, тому роботу розділили на чотири напрями й оформили окремими протоколами.
Під час досліджень визначали кадмій, свинець, миш’як і ртуть за ДСТУ ISO 11885:2019; окремі ізомери та метаболіти ДДТ — за ДСТУ EN 12393-1:2003; питому активність цезію-137 і стронцію-90. Мікробіологічна програма охоплювала коліформні бактерії, E. coli, Enterococcus faecalis, Candida spp., плісняві гриби та бактерії роду Salmonella. Для кожної групи застосовували окремий метод випробувань.
За погодженими показниками всі чотири зразки відповідали наведеним у протоколах допустимим рівням; досліджувані мікроорганізми не були виявлені у встановленій масі проби. Це важливе уточнення: висновок стосується саме перевірених зразків і саме погодженого переліку, а не будь-якої партії цих продуктів у майбутньому.
Кейс показує не «стандартний пакет для батончиків», а логіку комплексного контролю. Коли в рецептурі поєднані горіхи, насіння, сухофрукти та інші рослинні компоненти, одного протоколу недостатньо, щоб відповісти на різні за природою питання. Повнота перевірки починається ще до вимірювань — із правильно сформованої програми.
Що передати лабораторії та як підготувати зразок
До звернення бажано зібрати інформацію, за якою можна однозначно ідентифікувати продукт і сформувати завдання:
- повну назву та форму випуску;
- рецептуру або перелік інгредієнтів;
- походження основної сировини, якщо воно відоме;
- технічні умови, специфікацію або інший документ із вимогами;
- номер і дату виробництва партії;
- мету дослідження;
- вимоги контрагента, торговельної мережі чи іншого отримувача протоколу;
- бажаний перелік показників, якщо він уже визначений.
Кількість продукту узгоджують після формування програми: кілька методик можуть потребувати окремих порцій зразка. До передавання також уточнюють вимоги до тари, температури, строку та способу доставлення, щоб проба надійшла придатною для запланованих досліджень.
Типова послідовність роботи виглядає так:
- замовник передає інформацію про продукт і завдання;
- сторони погоджують показники, методи, кількість зразка, строки та вартість;
- зразок відбирають, ідентифікують і передають до лабораторії;
- лабораторія виконує потрібну пробопідготовку та вимірювання;
- результати зіставляють із визначеною нормативною документацією;
- замовник отримує протокол випробувань.
Що містить протокол випробувань
Протокол фіксує умови й результати виконаної роботи. Залежно від програми та форми документа в ньому зазначають:
- замовник і найменування об’єкта випробувань;
- номер зразка та ідентифікація партії;
- дані про відбір і надходження проби;
- мета та дати проведення випробувань;
- нормативна документація для оцінювання;
- назви показників і одиниці вимірювання;
- результати та, де передбачено, оцінка невизначеності;
- допустимі значення;
- нормативні документи на методи випробувань;
- висновок у межах досліджених показників.
Позначення «<0,01» або інше значення зі знаком «менше» не рівнозначне абсолютному нулю: результат перебуває нижче рівня, позначеного в конкретному протоколі. Що саме означає цей рівень — межу виявлення, кількісного визначення або інший параметр методу, — слід уточнювати за протоколом і застосованою методикою. Формулювання «не виявлено» також читають разом із назвою показника, масою дослідженої проби та методом.
Протокол характеризує саме досліджений зразок і погоджений перелік показників. Якщо замовникові потрібно підтвердити інший компонент, перевірити наступну партію або оцінити зміни після коригування рецептури, завдання формують окремо.
Як замовити аналіз БАДів у лабораторії «Екодія»
Щоб узгодити аналіз дієтичної добавки, передайте Випробувальній лабораторії «ЕКОДІЯ» склад продукту, форму випуску, нормативну документацію та мету перевірки. На підставі цих даних визначають перелік показників, кількість зразка, методи, строки виконання і вартість. Залишити запит можна через сторінку контактів лабораторії.
Поширені запитання про аналіз дієтичних добавок
Чи існує універсальний комплексний аналіз для всіх БАДів?
Ні. Назва «комплексний» означає поєднання кількох напрямів, але їхній склад потрібно визначати для конкретного продукту. Рослинний порошок, білковий батончик і таблетована добавка можуть мати різні показники навіть за однакової мети перевірки.
Які дослідження потрібні добавкам на рослинній основі?
Для таких продуктів можуть бути актуальними токсичні елементи, залишки пестицидів, мікробіологічні показники та радіонукліди. Конкретний перелік уточнюють за складом, походженням сировини, метою перевірки й нормативною документацією.
Чим перевірка безпечності відрізняється від аналізу складу?
Перевірка безпечності спрямована на контроль визначених мікроорганізмів, токсичних елементів, пестицидів або радіонуклідів. Аналіз складу встановлює кількість заявленої речовини — наприклад, конкретного вітаміну чи мінералу. Це різні лабораторні завдання і різні методики.
Чи можна дослідити сировину окремо від готової добавки?
Так, якщо лабораторія погодила відповідний об’єкт і програму випробувань. Контроль сировини допомагає оцінити її до використання у виробництві, однак результат для інгредієнта не замінює протоколу на готовий продукт або партію.
Скільки зразка потрібно передати?
Кількість залежить від форми продукту, числа показників і методик. Для комплексного замовлення лабораторія розраховує обсяг після погодження програми. Передавати зразок навмання за однією універсальною нормою не варто.
Чи потрібно перевіряти кожну партію?
Періодичність контролю визначають вимоги законодавства, нормативна документація, система контролю виробника, характеристики сировини та мета випробувань. Лабораторний результат для однієї партії не можна автоматично поширювати на інші партії.
Що означають формулювання «не виявлено» і «менше»?
«Не виявлено» означає, що показник не був виявлений за умов застосованої методики та в дослідженій кількості зразка. Запис зі знаком «менше» показує, що отримане значення нижче наведеної лабораторної межі. Обидва результати потрібно оцінювати разом із методом і нормативом, зазначеними у протоколі.
Матеріал підготовлено Випробувальною лабораторією «ЕКОДІЯ» з урахуванням практики лабораторних випробувань дієтичних добавок.
